Premiere “Fox Mykyta”

Lviv National Opera is preparing to stage the world premiere of the opera “Fox Mykyta” by the Ukrainian composer Ivan Nebesnyi, which was written specially for our theatre.   

Libretto is written by the director Vasyl Vovkun and is based on the famous fairy-tale “Fox Mykyta” by Ivan Franko.

The opera is suitable for family viewing. Our fairy tale with its entertaining storyline, humour and adventures of the cunning Fox conceals burning social issues.

The world of the animals, which are the main characters of the opera, is strikingly similar to the human society with all its laws of struggle for existence. “Who … cares when we have heads so wise and sly?”.  It is wisdom and slyness that help Fox Mykyta to overcome all challenges and to become a winner.

Opera “Fox Mykyta” by Ivan Nebesnyi hides many surprises: powerful sound (along with the orchestra we will hear traditional Ukrainian instruments: cymbals, banduras, jew’s harp and trembitas), contemporary set design, bright costumes and masks as well as modern 3D projection and light technologies.

The opera is performed in Ukrainian.

КОМЕДІЯ СУДУ…

Режисерські вияви в опері Івана Небесного “Лис Микита”

Лібрето Василя Вовкуна за однойменною поемою-казкою Івана Франка

Я хочу, наслідуючи вислів Вольтера: «щоб казка Лис Микита була правдоподібною, а не схожою на безладний сон, щоб у ній не було банальностей, а під серпанком вимислу проникливий погляд міг упізнати в ній глибоку істину…»

У своїх творчих рефлексіях важко не співпасти і не узгодитись із аналітичними роздумами Наталі Тихолоз у розвідці «Невмирущий Лис Микита, або Надзвичайні пригоди рудого крутохвоста», в якій художній світ Франкової поеми розглядається як своєрідна модель соціальної дійсності, і не тільки тогочасної Галичини, а людського простору взагалі, без часових рамок та обмежень. Адже родовід Лиса Микити та шляхи його міграції розпочинаються 940-го року нашого літочислення з оповідання «Вихід невільників» (Ecbasis captivity”), проходять через поему “Reinaert” (1250р.) нідерландського поета Віллєма аж до переробленої в 1790-му році Гете старонімецької повісті “Reinke”, що була виданою під назвою»Reineke Fuchs” й стала вирішальною мотивацією для написання Франком власного твору, змодифікованого сатиричним спрямуванням на український грунт.

Наше все життя – війна є,
Кождий боресь в ній, як знає:
Сей зубами, той крильми,
Третій кігтями міцними,
Інший скоками прудкими…

Ця соціальна дійсність подається крізь жанрову призму казки, вражаючи своєю сучасністю та актуальністю.

Так, це твір паралельно-двоадресний: він і для дітей, і для дорослих. У нашому випадку – справжній бестселер, але вже оперний, для сімейного перегляду; дійство, у якому органічно поєднуються розважально-авантюрний та сатирично- викривальні змісти й підтексти. І важко сказати чого  тут більше: людського в звіриному світі, чи навпаки, звіриного у людському!.. Вражає інше – жорстокість співіснування, скоріше, звірині закони боротьби за своє існування. Оте поєднання людського зі звіриним і творить головний сатирично-гумористичний концепт Франкової поеми, а також  нашої постановки – пересотворення.

Ідея боротьби за виживання визначає і лисмикитівський сюжет і характеристики всіх персонажів, які, до речі, не діляться на позитивних чи негативних, переможців чи переможених… В цьому соціумі, де правда є умовною, так само, як умовними є поняття добра і зла, панують і ціняться обман, підступ, підкуп, протекція, брехня… З низу до верху – усі пронизані й об‘єднані корупційними схемами й відносинами, тому не винятком є й Лев, який, почувши про скарб Гороха, реабілітовує Лиса і призначає державним кардиналом…

Основою композиційної постановки опери І. Небесного «Лис Микита» є судовий процес, виокремлений автором лібрето в головну площину дії та боротьби. На думку Наталі Тихолоз, саме він діалогізує і драматизує розповідь: «Адже суд – це свого роду драма, а за Гейзінгою,- «суд як словесний двобій» та «суд як змагання». І сутність його полягає в намаганні кожної сторони перевершити супротивника в якнайдобірнішому ганьбленні і обмовленні, щоб, таким чином здобути перемогу.

Ця комедія суду – скоріше дійство для розваги, аніж пошук істини чи справедливості. Лис Микита виживає завдяки хитрості та неабияким здібностям. Ми йому навіть симпатизуємо, посміхаючись, і трішки заздримо, адже він  – блискучий шоу-мен, талановитий актор, геніальний само режисер, успішна людино-тварина…

І кожен з нас у Лисі Микиті хоче впізнати когось із своїх дуже добрих знайомих, не признаючись, що найближчим його родичем є кожен із нас…

Ідея написання лібрето і задум постановки Франкового Лиса Микити, як сучасного дійства, підказало саме життя з сьогоднішніми викликами, реаліями і з‘явою нового типу героїв нашого часу. 

Вибір на написання музичного тексту випав на Івана Небесного як композитора, що вміло і тонко поєднує сучасну мову з музичною мовою предків. В даній музичній канві ми чуємо голоси трембіт, цимбал, ліри, бандури…

Для оперного театру партитура Івана Небесного несподівана за своєю стилістикою та музичною фарбою.
Сценографічний простір Лиса Микити: ліс без лісу, мінімізована пустеля… з пустельними плодами – чорними і білими квадратами…з її жорстокими законами буття через зсув усіх духовних та моральних цінностей та інституцій… у даному випадку йдеться про судову інстанцію чи скоріше  судову інсталяцію…Ще якісь людиноподібні намагаються піднестися до небесної високості, але земне тяжіння своєю синергетикою повертає назад… до чи у чорний квадрат…

Усі герої Лиса Микити, як і він сам мають гарне походження, добре виховані і навчені, заможні й добре виглядають, – проблема в сутності, вона поголовно фальшива. Про це виказують їхні павутинні німби…

Костюми Ганни Іпатєвоі разом зі скульптурними композиціями Василя Одрехівського ніби взяті з подіуму, холодно творять характер кожного героя, наділяючи його індивідуальними рисами.

Узагальнюють оперне дійство сучасні технології і світло –  не як спецефекти чи 3Д, а як рівноцінні художні засоби з власним естетичним наповненням, що вирізьбляють і чіткіше проявляють нинішній час і простір з сучасними  його домінантами – Лисом(-ами) Микитою(-ами)…