Тадей Риндзак

Тадей Риндзак (26.09.1941)

Художник-сценограф, народний художник України, член Національної спілки театральних діячів України, з 1991 р. – головний художник Львівського національного академічного театру опери та балету імені С. Крушельницької.

За понад пів століття творчої діяльності створив сценографію до близько 70 вистав для сцени Львівського театру опери та балету, а також театрів Києва та Донецька. Серед них –– опери «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Набукко», «Ріголетто», «Травіата», «Аїда» Дж. Верді, «Тоска», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Сільська честь» П. Масканьї, «Паяци» Р. Леонкавалло, «Мойсей» М. Скорика, балети «Даремна обережність» П. Гертеля, «Коппелія» Л. Деліба, «Кармен-сюїта» Ж. Бізе - Р. Щедріна, «Лілея» К. Данькевича, «Повернення Баттерфляй» Дж. Пуччіні - М. Скорика та ін., йдуть в актуальному репертуарі Львівської національної опери.

Деякі вистави зі сценографією Тадея Риндзака йшли за кордоном – в США, Італії, Іспанії, Австрії, Німеччині, Польщі.

Життєвий і творчий шлях

26 вересня 1941 – народився у м. Болехів Івано-Франківської області в багатодітній родині мельника. Мав чотирьох братів і сестру, найстарші двоє братів померли у ранньому віці. У ранньому віці втратив матір, батько ще раз одружився, однак мачуха любила дітей і взяла на себе їх виховання навіть після смерті батька.

1958 – намагався вступити до Київського художнього інституту, але зазнав невдачі, поїхав до Львова, але там вже закінчились екзамени. До служби в армії працював столярем у рідному містечку. Захоплювався також ковальством.

1960-1963  – cлужив в армії.

З лютого 1967  – працює в Львівському академічному театрі опери і балету імені Івана Франка художником-декоратором, згодом (з 1978) – художником-постановником вистав.

Мав навички виробів з дерев’яних та металевих матеріалів у поєднанні з чудовим відчуттям кольору, форми, розумінням матеріалу. Ці якості дозволили Тадею Риндзаку пройти відбір на посаду художника-декоратора, який проводив головний художник театру Олександр Сальман. Надалі формувався під керівництвом відомого театрального живописця, народного художника України Євгена Лисика, з яким пліч-о-пліч працював протягом понад два десятиліття і здійснив разом із ним постановки опер «Ріхард Зорге» Ю. Мейтуса, «Хованщина» М. Мусоргського, «Джоконда» А. Понк’єллі, «Золотий обруч» Б. Лятошинського (нагороджена Національною премією України імені Тараса Шевченка) та ін.

1969  – першою оперою, для якої творив декорації стала «Наталка Полтавка» М. Лисенка, її вирішення привернуло увагу відомих львівських майстрів пензля, народних художників України Е. Миська, Я. Чайки, мистецтвознавця В. Овсійчука та преси. Наступні сценографічні вирішення вистав («Ернані», «Тоска», «Євгеній Онєгін», «Царева наречена») та сценічне оформлення багатьох концертів Львова, Києва і Москви засвідчили, що театральне мистецтво поповнилося талановитим майстром-сценографом.

1972 закінчив вечірнє відділення факультету архітектури Львівського політехнічного інституту.

1979-1981впродовж реконструкції Львівського театру, в.о. головного художника театру.

З 1991 – до тепер головний художник Львівської національної опери.

Співпрацював з диригентами Ю. Луцівим, І. Лацаничем, М. Дутчаком, режисерами Д. Смоличем, Д. Гнатюком, балетмейстерами А. Шекерою, М. Заславським, Г. Ісуповим, С. Дречиним та ін. Оформляв вистави в Маріїнському театрі Санкт-Петербурга («Лоенгрін» Р. Вагнера, за ескізами Є. Лисика); Національній опері України (опери «Аїда» Дж. Верді,  «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, балет «Лебедине озеро» П. Чайковського), Донецькому національному академічному театрі опери та балету імені А. Солов’яненка («Богдан Хмельницький» К. Данькевича).

1989 – присвоєно звання «Заслужений художник України»;

2002  звання «Народний художник України»;

2010лауреат премії імені Ф. Нірода;

2015 – лауреат Премії імені А. Шекери у галузі хореографічного мистецтва;

2021 нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня».

Художник-постановник
  • М. де Фалья – балет-дилогія «Трикутний капелюх» (спільно з Б. Кривицьким та Л. Стащишином, 1969)
  • М. Лисенко – опера «Наталка Полтавка» (спільно з Б. Кривицьким та Л. Стащишином, 1969)
  • Дж. Верді – опера «Ернані» (спільно з Б. Кривицьким та Л. Стащишином, 1970)
  • Р. Планкет – комічна опера «Корневільські дзвони» (спільно з Б. Кривицьким та Л. Стащишином, 1972)
  • М. Римський-Корсаков – опера «Царева наречена» (1977)
  • П. Чайковський – опера «Євгеній Онєгін» (1979, поновлення – 1988)
  • І. Юзюк – опера «Три товстуни» (спільно з М. Риндзаком, 1979)
  • М. Чулакі – балет «Слуга двох панів» (1980)
  • Г. Шантир – опера «Героїчна молодість» (1981)
  • Балет «Великий вальс» на музику Й. Штрауса (спільно з О. Сальманом, 1981)
  • Балет «Пер Гюнт» на музику Е. Гріга (1981)
  • Й. Штраус – оперета «Летюча миша» (1982)
  • П. Масканьї – опера «Сільська честь» (1983, поновлення – 1995)
  • Р. Леонкавалло – опера «Паяци» (спільно з М. Риндзаком, 1983)
  • П. Гертель – балет «Даремна обережність» (1983)
  • В. Загорцев – опера «Мати» («Долорес», 1985)
  • Б. Янівський – опера «Олеська балада» (1986)
  • Дж. Россіні – опера «Севільський цирульник» (1986, поновлення – 2011)
  • О. Бородін – опера «Князь Ігор» (1987)
  • Дж. Верді – опера «Ріґолетто» (1988)
  • Дж. Пуччіні – опера «Тоска» (1988)
  • Ю. Мейтус – опера «Украдене щастя» (1989)
  • Дж. Пуччіні – опера «Мадам Баттерфляй» (1989)
  • К. Данькевич – балет «Лілея» (спільно з М. Риндзаком, 1989)
  • С. Рахманінов – опера «Алєко» (концертне виконання, 1990)
  • П. Чайковський – опера «Іоланта» (концертне виконання, 1990; сценічна постановка, 1991)
  • М. Лисенко – опера «Різдвяна ніч» (1990)
  • П. Чайковський – балет «Франческа да Ріміні» (1991)
  • Ж. Бізе – опера «Кармен» (1991, поновлення – 2003, 2014)
  • Дж. Верді – опера «Трубадур» (1992)
  • М. Лисенко – опера «Тарас Бульба» (1993)
  • А. Адан – балет «Жізель» (1993)
  • Й. Штраус – оперета «Летюча миша» (1994)
  • В. Губаренко – опера-ораторія «Згадайте, братія моя» (1994)
  • Дж. Верді – опера «Аїда» (1995)
  • Л. Деліб – балет «Коппелія» (1996)
  • Дж. Верді – опера «Травіата» (концертне виконання, 1997)
  • Дж. Верді – Реквієм (1999)
  • Дж. Верді – опера «Набукко» (спільно з М. Риндзаком, 2000)
  • Ф. Легар – оперета «Весела вдова» (спільно з М. Риндзаком, 2001, поновлення – 2007)
  • М. Скорик – опера «Мойсей» (спільно з М. Риндзаком, 2001)
  • Дж. Верді – опера «Травіата» (2001)
  • Одноактні балети: «Франческа да Ріміні» П. Чайковського, «Ніч Вальпургії» Ш. Гуно, «Кармен-сюїта» Ж. Бізе – Р. Щедріна (2002)
  • С. Монюшко – опера «Страшний двір» (2004)
  • А. Сіренко – одноактні балети «Остання ніч Гарсія Лорки», «Маленький принц» (2004)
  • К. Орф – сценічна кантата «Карміна Бурана» (2005, поновлення – 2009)
  • Дж. Верді – опера «Бал-маскарад» (спільно з М. Риндзаком, 2005)
  • К. Данькевич – опера «Богдан Хмельницький» (копродукція з Донецьким академічним державним театром опери та балету імені А. Солов’яненка, спільно з М. Риндзаком, 2005)
  • Дж. Пуччіні – М. Скорик – балет «Повернення Баттерфляй» (2006)
  • П. Масканьї – опера «Сільська честь» (2007)
  • К. В. Глюк – опера «Орфей і Еврідіка» (2009)
  • М. Римський-Корсаков – опера «Царева наречена» (2009)
  • Концертна програма «Гармонія сфер» (2010)
  • Балет «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (2010)
  • В. А. Моцарт – опера «Чарівна флейта» (2013)
  • М. Волинський – ораторія «Я тебе кличу» (2015)
  • Різдвяне дійство «З нами – Бог! Розумійте, народи…» (2015)
  • Балетний триптих «Перевтілення Шекспіра» на музику П. Чайковського та Б. Бріттена (2015)
  • В. А. Моцарт – опера «Дон Жуан» (спільний проект Львівської національної опери та оперної студії Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, 2015)
  • В. А. Моцарт – опера «Безумний день, або Весілля Фігаро» (спільний проект Львівської національної опери та оперної студії Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, 2016)
  • Одноактні балети «Симфонія танцю: світова класика і модерн»: «Па де катр» на музику Ц. Пуньї, «Видіння троянди» на музику К. М. фон Вебера, «Ближче, ніж кохання» на музику Й. Пахельбеля, Г. Ф. Генделя, К. В. Глюка, А. Вівальді, Е. Боссо, А. Марчелло (2016)
  • Є. Станкович – феєрія «Коли цвіте папороть» (спільно з М. Риндзаком, 2017)
  • В. А. Моцарт – опера «Дон Жуан» (2018)
  • І. Стравінський – балети «Пульчинелла» і «Весна священна» (2018)
  • І. Небесний – опера «Лис Микита» (2020)
Художник капітального поновлення
  • П. Чайковський – балет «Лебедине озеро» (1997)
  • М. Сильвестров, І. Стрілецький, Є. Досенко – музична казка «Чарівне кресало» (1998)
  • А. Петров – балет «Створення світу» (2000, 2020)
  • Ц. Пуньї – балет «Есмеральда» (2003).