04 Травня 18:00

Трубадур

Опера
50-300
Купити квиток

Опера на 3 дії

Виконується італійською мовою з українськими субтитрами

Прем’єра – 19 січня 1853 року театр “Аполло” Рим (Італія)

Лібрето Сальваторе Каммарано

Диригент-постановник:

народний артист України та Республіки Татарстан Ігор Лацанич

Диригент:

заслужений артист України Мирон Юсипович

Режисер-постановник:

Анатолій Лимарєв

Художник-постановник:

народний художник України Михайло Риндзак

Художник костюмів:

заслужений художник України Оксана Зінченко

Хормейстер:

лауреат всеукраїнського конкурсу Василь Коваль

Граф ді Луна:

лауреат міжнародних конкурсів Андрій Бенюк

народний артист України Стефан П’ятничко

Леонора:

заслужена артистка України Світлана Мамчур

лауреат міжнародного конкурсу Тетяна Оленич

народна артистка України Людмила Савчук

Азучена:

лауреат міжнародного конкурсу Тетяна Вахновська

заслужена артистка України Наталія Дацько

Наталія Озерська

Манріко:

лауреат міжнародного конкурсу Роман Коренцвіт

Андрій Савка

Інес:

дипломант міжнародного конкурсу Галина Вільха

лауреат міжнародного конкурсу Вероніка Коломіщева

Світлана Разіна

Феррандо:

Рюїц:

Ніч. Варта охороняє замок графа ді Луни. Феррандо розповідає, що коли граф ді Луна та його брат були ще немовлятами, до замку потрапила стара циганка. Незабаром одне з немовлят тяжко захворіло. Вважаючи, що це сталося від чародійства, старий граф наказав розшукати циганку і спалити її на вогнищі.
Граф ді Луна кохає Леонору, але вона любить невідомого йому трубадура. Випадково зустрівшись із ним, вражений граф дізнається, що це Манріко — ватажок народних повстанців, і викликає його на двобій.
Циганський табір. Азучена розповідає Манріко про трагічну загибель матері і свою помсту. Горе нещасної Азучени, яка замість сина графа, спалила свою дитину, зворушує Манріко.
Стривожена Азучена, зрозумівши, що обмовилась, запевняє Манріко, що він її син. Манріко сумує, що Леонора повірила чуткам про його смерть і пішла в монастир.
ДІЯ ДРУГА
Ді Луна із  групою своїх воїнів на подвір’ї монастиря  чекає Леонору, щоб примусити її стати своєю дружиною. Поява Манріко руйнує цей задум.

Табір війська графа ді Луни біля мурів замку Кастеллор.
Вводять стару Азучену. Феррандо пізнав у ній циганку, яка вкрала брата ді Луни. Розгніваний граф наказує кинути Азучену  у в’язницю.
Каплиця в замку Кастеллор. Скінчився весільний обряд. Виходять радісні Леонора і Манріко. В цей час Манріко одержує звістку, що Азучена в руках графа ді Луни. Він поспішає рятувати свою матір.

ДІЯ  ТРЕТЯ
Бій із військом графа ді Луни закінчився поразкою повстанців. Манріко і його друзі потрапили в полон. Леонора обіцяє графові стати його дружиною, якщо він подарує життя коханому.
Діставши розпорядження про помилування Манріко, Леонора випиває  отруту,   бо   воліє   вмерти,   ніж   підкоритися   графові.
В’язниця. Манріко та Азучена чекають страти. Леонора вмовляє Манріко негайно покинути в’язницю. Манріко кличе її з собою. І тільки тоді, коли Леонора вмирає, Манріко розуміє, якою великою була її любов. Обманутий граф ді Луна наказує стратити Манріко. Від умираючої Азучени граф дізнається, що стратив свого брата.