02 Квітня 12:00

Коппелія

Балет

Балет на 3 дії

 

Лібрето Ш.Ньюттера та А. Сен-Леона по мотивами новел Е.Гофмана

Балетмейстер-постановник:

заслужений артист України Петрос Малхасянц

Диригент-постановник:

Володимир Гарбарук

Диригент:

заслужений артист України Юрій Бервецький

Художник-постановник:

народний художник України Тадей Риндзак

Художник костюмів:

Лариса Кузьмик

Дійові особи та виконавці::

Сванільда:

заслужена артистка України Христина Трач

лауреат премії ім. В.Писарєва Євгенія Коршунова

Олена Мицко

Дарія Ємельянцева

Франц:

народний артист України Олег Петрик

лауреат міжнародного конкурсу Приватне: Андрій Гавришків

лауреат міжнародного конкурсу Олексій Потьомкін

Трістан Добровний

Коппеліус:

народний артист України Ігор Храмов

Сергій Астремський

лауреат премії ім. А.Шикеро Віталій Рижий

Коппелія:

лауреат премії ім. В.Писарєва Євгенія Коршунова

Олена Мицко

Тетяна Прокоф’єва

Юлія Ушакова

Дія І

У маленькому містечку готуються до традиційного Свята врожаю. На площу виходить бургомістр. За ним несуть великий сніп пшениці – символ свята – і встановлюють у центрі площі. До цієї ж події цех ливарників готує гарний подарунок – мелодійний дзвін-велетень. Молодь із нетерпінням чекає урочистостей і забав, особливо Сванільда і Франц: вони заручилися, а відзначити весілля захотіли саме в день міського свята. Одне гризе Сванільду – ревнощі. Віднедавна вона зауважила, що Франц не байдужий до таємничої незнайомки, яка поселилася в домі Коппеліуса. Красуня часто сидить у вікні й читає книжку, але ніколи не виходить на вулицю. Тому юнаки постійно бродять під її будинком у надії побачити гарне личко, а Коппеліус проганяє їх, як бешкетних школярів.
Одного разу в метушні майстер загубив ключ від своєї домівки, а Сванільда знаходить його і вирішує з подругами зайти в будинок, щоб довідатися, хто ж ця юнка, що заінтригувала всіх.Коппеліус занепокоєний . Де подівся ключ? І двері хати чомусь відчинені? Він кидається всередину у той же час Франц вирішує проникнути до незнайомки через балкон…

Дія II

У домі Коппеліуса дівчата бачать багато ляльок, які рухаються. Між ними красуня, яка всіх заінтригувала. О диво… І вона, виявляється, лялька. На радощах дівчата накручують усі забавки і разом з ними танцюють. Несподівано входить Коппеліус. Подруги встигають утекти, а Сванільда опиняється в руках господаря. Вона розповідає про причину свого неввічливого візиту і скаржиться на зраду Франца. Старому майстрові жаль дівчини і він пропонує їй розіграти і провчити юнака.
Підпоївши Франца вином, Коппеліус переодягає Сванільду в шати ляльки, а потім знайомить Франца з прекрасною незнайомкою -Коппелією. Побачивши, що це іграшка, хлопець знітився: значить він був закоханий у ляльку? З таємничим виглядом Коппеліус обіцяє зарадити горю – оживити її. Франц сумнівається в можливості цього. А що це? Лялька справді оживає.Юнак просить у Коппеліуса її руки і його зрада стає тепер очевидною. Сванільда зриває з себе перуку… Франц так гаряче і щиро розкаюється, що його наречена починає вагатися. А старий майстер остаточно мирить закоханих.

Дія III

Настало довгождане свято. Площа заповнюється народом. Перед городянами постає красень-дзвін. У супроводі весільної процесії з’являються Сванільда і Франц. Бургомістр, Коппеліус і весь люд бажають молодим довгого щасливого життя. Великий годинник на вежі алегорично починає зображувати Час.
Зоря, Молитва, Праця символічно доповнюють весільні привітання молодої сім’ї побажаннями вічної любові, працелюбності, благополуччя.
Коппеліус просить уваги. Вносять таємничу незнайомку – механічну ляльку Коппелію. Майстер заводить її, і вона починає танцювати. Всі захоплені майстерністю Коппеліуса. А він усіх своїх ляльок дарує місту.