10 Лютого 18:00

Cимфонія танцю: світова класика і модерн

Балет

П Р Е М ‘ Є Р А

СИМФОНІЯ ТАНЦЮ:  СВІТОВА КЛАСИКА І МОДЕРН

Па де катр

(фр. Pas de Quatre) Цезаря Пуньї

хореографія Антона Доліна

Видіння троянди 

муз. Карл Марія фон Вебер

хореографія Михайла Фокіна

Ближче, ніж кохання

на муз. Й. Пахельбеля, Г.Ф. Генделя, Х.-В.Глюка, А.Вівальді, Е. Боссо, А. Марчелло

хореографія  Артема Шошина

"Па де катр " Ц. Пуньї. Хореографія Ж.Перро, редакція А.Доліна:

Балетмейстер-постановник:

Наталія Шарова (м.Філадельфія, США)

Диригент-постановник:

заслужений артист України Юрій Бервецький

Художник:

народний художник України Тадей Риндзак

Костюми:

Жанна Малецька

Асистент диригента:

Дійові особи та виконавці::

Марія Тальйоні:

Люсіль Гран:

Юлія Єрмоленко

дипломант міжнародного конкурсу Ярина Котис

Олена Мицко

Карлотта Грізі:

заслужена артистка України Анастасія Ісупова

лауреат премії ім. В.Писарєва Євгенія Коршунова

Олена Мицко

Юлія Рижа

заслужена артистка України Христина Трач

"Видіння троянди" на муз. К.М.фон Вебер, хореографія М.Фокіна:

.

Балетмейстер-постановник:

народний артист України Ігор Храмов

Диригент-постановник:

заслужений артист України Юрій Бервецький

Асистент диригента:

Художник:

народний художник України Тадей Риндзак

Виготовлення костюмів за ескізами Л.Бакста:

Жанна Малецька

Дійові особи та виконавці::

:

Троянда:

Сергій Качура

лауреат міжнародного конкурсу Олексій Потьомкін

заслужений артист України Євгеній Свєтліца

лауреат міжнародного конкурсу Трістан Добровний

"Більше, ніж кохання" на муз. Й.Пахельбеля, Г.Генделя, К.-В.Глюка,А.Вівальді, E.Боссo, А.Марчелло. Хореографія,постановка, костюми - Артем Шошин:

:

Балетмейстер-постановник:

Артем Шошин (м.Київ)

Асистент балетмейстера:

Анастасія Добровольська (м. Київ)

Виготовлення костюмів за ескізами А.Шошина:

Жанна Малецька

Світло:

Юрій Божко

Звукорежисер:

Петро Колосівський

Виконавці::

заслужена артистка України Христина Трач, лауреат премії ім.В.Писарєва Євгенія Коршунова, дипломант міжнародного конкурсу Ярина Котис, Зоряна Дворська, Дарія Ємельянцева, Уляна Корчевська, Наталія Пельо, Марія Потапова, Юлія Рижа

лауреат міжнародного конкурсу Олексій Потьомкін, Трістан Добровний, Сергій Качура, Олег Ласка, Віктор Маліновський, Юрій Мартин, Микола Санжаревський

Мистецький керівник проекту:

народний артист України Ігор Храмов

П Р Е М ’ Є Р А

СИМФОНІЯ ТАНЦЮ: СВІТОВА КЛАСИКА І МОДЕРН

(одноактні балети)

Па де катр (фр. Pas de Quatre) Цезаря Пуньї

Влітку 1845 р в Лондоні одночасно опинилися чотири відомих балерини: Марія Тальоні, Карлотта Грізі, Фанні Черріто, Люсіль Гран.

Директор «театру її Величності» Бенджамін Люмлі скористався щасливим випадком і вирішив зібрати цих зірок на одній сцені – для виступу перед англійською королевою Вікторією.

Жюль-Жозеф Перро, на замовлення директора, поставив балетний дивертисмент, кожна з варіацій якого найвигідніше розкривала артистичні й технічні можливості чотирьох знаменитих танцівниць і мала їх імена. Кожен образ розкривав характер балерини; загальний танець і чергування варіацій представляли логічну єдність дії. Початок і кінець цього романтичного твору були однакові – як  картинна композиція.

На жаль, оригінальна старовинна хореографія не збереглася. Нову виставу, присвячену видатній роботі Жюля Перро і чотирьох видатних балерин ХІХ століття, створив у 1941 році англійський артист балету і хореограф Антон Долін (справжнє ім’я Сідні Френсіс Патрік Чіппендейл Хілі-Кей).

Па де катр з незмінним успіхом іде на різних сценах світу. У Львівській Національній Опері цей балет представлений уперше.

 

ВИДІННЯ  ТРОЯНДИ

на муз. Карл Марія фон Вебер «Запрошення до танцю», хореографія Михайла Фокіна

В основу сюжету були покладені два перші рядки вірша французького поета-романтика Теофіля Готьє: «Я – дух троянди, яку ти носила вчора на балу…»

Балетмейстера Михайла Фокіна полонив цей вірш, в якому оживає душа квітки, та надихнув на створення образної пластичної балетної форми.

Дівчина, повернувшись із балу, засинає у кріслі. Яскрава троянда випадає з її руки. У сні до дівчини приходить дух Троянди і знову запрошує на стрімкий вальс. Із останніми тактами видіння зникає, і дівчина прокидається.

«Це дух квітки, який прилетів нагадати своїм ароматом про коханого, про танець з ним на балу, про обмін словами, можливо про поцілунок. Spectre жодним рухом не схожий на звичайного танцівника, який виконує для задоволення публіки свої варіації, – писав М. Фокін. Це – дух. Це – мрія. Це аромат троянди, пестощі її ніжних пелюстків…»

У балеті чудово поєдналися романтизм Готьє, довершене класичне па-де-де Фокіна та душа, яку вдихнув у цю хореографічну поему Вацлав Ніжинський, якого сучасники називали «богом танцю», «восьмим чудом світу», «королем повітря». Його дружина Ромола Ніжинська писала у своїх спогадах, що ця хореографічна мініатюра є перлиною серед композицій Фокіна. Вона була настільки вишуканою, що стала класичною постановкою балетмейстера.

Дівчина, яка повернулася з першого балу, мрійливо відтворює в пам’яті враження від вечора. Вона думає про прекрасного принца і повільно цілує приколену до корсажа троянду, яку він їй подарував. Одурманена весняним повітрям і ароматом квітки, вона сідає на стілець і засинає, – продовжує спогади Р. Ніжинська. Раптом душа троянди, витвір її фантазії, який матеріалізувався, виникає у залитому місячним сяйвом вікні, одним стрибком опиняючись за сплячою дівчиною, немов дух, який приніс ніжний ласкавий вітерець. Що це: аромат троянди чи відлуння обіцянки кохання? Перед нами – струнка, безстатева істота, ефемерне, гнучке. Не квітка і не людина, а можливо, те й інше. Не можна сказати, хто це – юнак або дівчина, або що це – сон чи мрія. Витончене й прекрасне, як стеблина троянди, з теплим оксамитом червоних пелюстків, чистий і чуттєвий одночасно, з безмежною ніжністю він дивиться на сплячу дівчину, потім починає легко обертатися. Це не танець, не сон, це дійсно дивне, нескінченно прекрасне «видіння» троянди. Тут сплелися нероздільно реальність та мрія.

Одним стрибком танцівник перетинає сцену, втілюючи у реальність сон – аромат саду в червневу ніч, таємниче світло місяця. Він пливе в повітрі, заворожуючи глядачів, раптом зупиняється біля дівчини, будить її, і вона знаходить свої бажання, свої мрії, власне, кохання. Він проносить її через повітряні потоки, пестячи, зваблюючи, кохаючи, цнотливим жестом пропонуючи себе та оживляючи щасливі моменти таємних переживань юного серця на першому балу. І коли дівчина м’яко опускається в крісло – покірно падає до її ніг. Потім неймовірно легким стрибком злітає в повітря і знову танцює навколо коханої, являючи собою красу у вищому прояві. Ніжним поцілунком він віддає дівчині частину недосяжного щастя і зникає назавжди. У «Видінні троянди» глядачам хотілося плакати, від насолоди.

 

Ближче, ніж кохання

на музику М.І. Пахельбеля, Г.Ф. Генделя, Х.-В.Глюка, А.Вівальді, Е. Боссо, А. Марчелло

Хореографія, постановка, костюми  Артема Шошина

«Ближче, ніж кохання» – одноактний балет про найголовніше почуття в житті кожної людини. У цьому творі бачимо шлях від зародження ніжних стосунків між закоханими, від розквіту кохання –  через розлуку – до того, що залишається після смерті живого почуття –  спустошеності й страху самотності.

Кожен дует артистів символізує одну зі стадій любові і передає  хвилюючу історію, наповнену глибинним змістом, психологічними ілюзіями і пульсуючим нервом справжньої пристрасті. У їхньому танці прочитуємо запитання: «Яка ти, справжня любове? І чи існуєш ти на Землі? »